24.05.2022

Куди пропав Святослав Олійник?

Колишній голова Дніпропетровської облради Святослав Олійник більше року не ходить на роботу. З грудня 2020 року він не відвідав жодного засідання обласної ради. Восени 2021 року Олійник втік із Слуги Народу та перекинувся до партії Віталія Кличка УДАР (очоливши її обласну організацію), але й це ніяк не позначилося на його відвідуваності. У складний для країни час перед російським вторгненням патріот на словах Святослав Олійник продовжує показово ігнорувати виконання своїх безпосередніх обов'язків, делегованих йому виборцями. Втім, як і його друг, екс-глава Дніпропетровської ОДА Олександр Бондаренко, якого не було на переважній більшості засідань облради за останній рік. У чому причина?

Вочевидь, причин може бути кілька. З одного боку, бути простим депутатам облради не так цікаво з комерційної точки зору можливостей набагато менше. Під час свого перебування головою обласної ради Олійник прямо таки фонтанував ідеями та схемами, які щодня покращували його добробут. Зрозуміло, з допомогою бюджетних коштів. Тому й інтерес зник, як тільки фінансові потоки попливли повз руки заповзятливого депутата.

З іншого боку, до Олійника давно і щільно виявляє інтерес НАБУ. За купою напрямів його попередньої діяльності ведеться слідство. Не виключено, що саме страх перед наручниками та в'язницею змусив екс-главу облради причаїтися та вкотре не відсвічувати на публіці. Вже давно відомо, що в сусідній Словаччині Святослав Олійник давно підготував для себе запасний аеродром на випадок, якщо необхідно терміново втекти з країни через проблеми з антикорупційними органами. Тому цілком можливо, що Олійник цілком охолонув і до облради, і до рідного міста, і воліє триматися подалі від НАБУ, від виборців та потенційних ризиків познайомитися зі слідчими.

Велике будівництво імені Олійника

Безперечно, Олійнику є про що переживати. І його страх публічності цілком обґрунтований. Тяжкий тягар старих корупційних справ, про які багато і докладно писали розслідувачі, не дає забути суспільству про персону колишнього голови Дніпропетровської облради.

До наступу на посаду голови облради у 2019 році Святослав Олійник уже працював на посаді заступника голови Дніпропетровської ОДА у 2014-2015 роках. Близькість до фінансових потоків області дозволила йому створити цілу систему з викачування грошей з держбюджету, яка до певного часу працювала як годинник. Олійник був бенефіціаром цілого ряду компаній, що займаються будівництвом, комунальними послугами тощо. Зрозуміло, неофіційно. І поки екс-губернатор Дніпропетровщини Олександр Бондаренко ще знімався у російських телешоу і рекламував труси як модель, Олійник вже керував багатомільйонними корупційними схемами.

Підрядники, які працюють з ОДА щодо інфраструктурних проектів, неодноразово стверджували, що екс-глава облради пропонував переписати на його людей 50% компанії та завести своїх представників в управління. Натомість бізнесменам обіцяли не заводити кримінальні справи на компанію. Таку схему Олійник відпрацював ще у 2014-му році, коли отримав контроль над 50% компанії УПС, яка прославилася вічними проблемами з якістю будівництва доріг, що призводило до скандальних судових процесів. Службі автомобільних доріг області доводилося через суд змушувати компанію виправляти недоробки.

Після встановлення контролю Олійника над УПС компанія продовжила отримувати багатомільйонні підряди з бюджету, хоча якість її роботи тільки погіршилася, писало видання Апостроф. За деякими даними, УПС освоїла близько мільярда бюджетних гривень.Новим етапом, який розкрив апетити Святослава Олійника, стала президентська програма «Велике будівництво». Екс-главі Дніпропетровської області вдалося встановити тісну взаємодію з екс-главою ДніпроОДА Олександром Бондаренком, призначеним восени 2019 року, та бюджетні гроші повалили компаніям самого Олійника. У кожному департаменті ОДА з'явився представник інтересів Олійника, через якого затверджувалися всі дії та документи. Начальники департаментів під ризиком звільнення погоджували свої плани з Олійником та його оточенням, платежі також проходили лише після погодження у екс-глави Дніпрооблради. Корупційна рента, яку збирали представники інтересів Олійника, становила 20-25%.

При цьому незабаром з'ясувалося, що ці компанії продукують виключно шлюб і недобуд, безліч будівництв було згорнуто і заморожено, а виконання будівельних робіт саботувалося. , який одержав із держбюджету 250 млн грн; парк, школа та ДЮСШ у Синельниковому, школа у Межовому та дитячий садок у Іларіоновому.

Станом на грудень 2020 року більшість об'єктів, які до вступу на посади Олійника та Бондаренка перебували на високому рівні готовності, так і залишилися незавершеними та не введеними в експлуатацію. Протягом лише одного року в області були заморожені практично всі об'єкти будівництва зі списку Великого будівництва (з 310 об'єктів залишилося лише 30). Але обласна влада продовжувала проводити нові та нові тендери, де регулярно вигравали одні й ті самі компанії УПС, ССА Енерджі та Ніколь Індастрі, пов'язані з Олійником. На сайті Prozorro з'явилися десятки торгів, проведених наче під копірку.

Ось один із прикладів того, якими сумами спливали в кишені Олійника. У рамках Великої забудови у травні 2020 року було оголошено тендер на суму понад 400 млн гривень на ремонт траси Р-73 (на Нікополь). Незважаючи на всі порушення, Начальник Служби автомобільних доріг у Дніпропетровській області дав компанії Олійника УПС позитивний відгук про якість робіт. У результаті компанія перемогла в цьому тендері. І, швидше за все, ці гроші в Україні не затримувалися, а осідали на приватних банківських рахунках сім'ї Олійника у Словацькій Республіці.

У полі зору НАБУ

пункти претензій НАБУ до Святослава Олійника брехня у декларації, ухилення від податків та маса корупційних скандалів. Його бізнес-партнер Бондаренко також під прицілом правоохоронців за приховування доходів.

Святослав Олійник підозрюється в тому, що він приховує свою нерухомість, використовуючи підставних осіб. Одним із таких підстав став керівник компанії Investment Service Ukraine Іван Герасименко (разом з ним Олійник був кінцевим бенефіціаром ТОВ Українські медіа системи та ТОВ Інвестмент Сервіс Юкрейн). За деякими даними, на Герасименка оформлено кілька квартир у Києві та Дніпрі, а також вілла на Одещині.

Також Іван Герасименко є бенефіціаром ПП КОВО. На підприємство зареєстровано земельну ділянку та будинок (Київська обл., Бориспільський р., с. Гнідин, вулиця Заводська, будинок 4-А). Герасименко також є бенефіціаром ТОВ Ресурс Еліт Груп, на яке зареєстровано три земельні ділянки в Дніпропетровській області, та керівником адвокатського об'єднання Ісу Лоєрс, яке за Бондаренка виграло три держтендери на суму 564 млн грн. Крім того, компаньйон Олійника та Бондаренка є керівником компанії Індастріал Солюшенс, на якого зареєстровано безліч квартир та нерухомості в Києві.

Олійник не задекларував майно своєї громадянської дружини Ірини Гунази, але слідчим стало відомо, що вона має безліч земельних ділянок у Дніпропетровській та Київській областях, Дніпрі, домоволодіннями у Дніпрі, нежитловими приміщеннями у Павлограді. Із Гуназою Олійник перебуває фактично у шлюбних відносинах, але без реєстрації. Голову Дніпропетровської облради із цією жінкою пов'язують двоє спільних дітей. Олійник постійно літає з Гуназою та дітьми за кордон, що багато разів зафіксовано прикордонною службою.

Сім'я Олійника володіє земельними ділянками площею 0,2551 га у Солонянському районі, домоволодінням площею 67,6 кв.м та земельною ділянкою площею 0,0499 га на Балашівському узвозі у Дніпрі, нежитловим приміщенням площею 313 кв. м у Павлограді, будинком на вулиці Солончаковій у Дніпрі, земельною ділянкою площею 0,055 га у Ювілейному, житловим будинком площею 63,5 кв. м та земельною ділянкою площею 0,12 га у Грушевато-Криничному, ще одним будинком площею 582,5 кв. м та земельною ділянкою площею 0,0376 га на Балашівському узвозі, 5, будинком та ділянкою площею 0,15 га у Вишеньках під Києвом та іншими об'єктами нерухомості.

Окремо варто згадати активи Олійника, записані на його дружину, у Словаччині. Гуназа має там будинки, земельні ділянки та бізнес. В Україні з 2015 року їй належить компанія ТОВ Берег-А, з 2019 року ТОВ Власт 2020. А у Словаччині Гуназа володіє компаніями Arograf, s.r.o. та Proxima, s.r.o. На останню зареєстровано кілька земельних ділянок, нежитлову будівлю площею 1019 кв м, сільськогосподарську будову та земельну ділянку 7117 кв м. Також відомо, що Proxima, s.r.o. було зареєстровано в Україні компанією ТОВ Долина-Агро СК. Загалом громадянська дружина Олійника володіє чималою кількістю майна, яке він не задекларував. Як писало словацьке видання Finančn Noviny, Олійник розглядає Словаччину як запасний аеродром у разі проблем з українськими податківцями та правоохоронцями.

У 2021 році Головне слідче управління Державної фіскальної служби також зайнялося громадянською дружиною Олійника Іриною Гуназою за статтями 209 Легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом та 212 Ухилення від сплати податків, зборів.

Крім того, НАБУ внесло до Реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження щодо приватизації Аульської хлоропереливної станції, до якого як голова облради Святослав Олійник мав безпосереднє відношення. Це стратегічне підприємство єдине у регіоні, яке займалося розфасовкою хлору для очищення питної води. Фактичні ДніпроАзот, на якому вироблявся хлор, постачав речовину на водоканали області виключно через Аульську хлоропереливну станцію. Справу про приватизацію АХП кваліфікували за 364 статтею Кримінального кодексу зловживання владою чи службовим становищем. Якщо вина Святослава Олійника буде доведена в суді, йому загрожує 6 років за ґратами. Деякі аспекти діяльності Олійника зацікавилося і СБУ. У липні 2021 року Служба безпеки почала викликати на допити колишніх народних депутатів, котрі голосували за так звані Харківські угоди, розслідуючи справу про державну зраду. Серед потенційних клієнтів Служби, поряд з такими діячами як Олег Царьов, виявився і Святослав Олійник.

Так що, в принципі, не дивно, що екс-глава Дніпропетровської облради намагається не з'являється на публіці та на роботі. Навіть якщо рідна країна перебуває буквально напередодні війни і виборці вимагають, щоб депутат виконував свою роботу, завжди є інша рідна країна. У цьому випадку безпечна Словаччина.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *